Святкування Івана Купала в Борщівці
Багато чудових свят має український народ, всі вони супроводжуються красивими, сповненими таємничою силою та глибоким змістом обрядами. Але, мабуть, одним з найдивовижніших та наймістичніших є свято Івана Купала. За християнським календарем воно має назву Іоана Хрестителя. Святкують його 7 липня. З давніх-давен день Івана Купала був пов’язаний з різними ритуалами, обрядами, традиціями і повір’ями. Саме в купальську ніч земля віддавала накопичену за весну та літо силу всьому живому, у тому числі й цілющим травам. Тому зілля, зібране в цей час, до того, як зійде роса, вважали особливо корисним, наділеним силою зціляти всі хвороби. Цей день вважається днем молоді та кохання. Згідно з легендою, в цю ніч грали весілля Купала та Марени, що символізувало поєднання двох стихій – води і вогню, чоловічого та жіночого начал. Для обрядового дерева найчастіше вибирали вербу і називали її Мареною. Одна з найзнаменитіших і таких, що дійшли до наших днів традицій, було стрибати через вогнище. Такі багаття вважалися очисними: люди водили хороводи навколо вогню і стрибали через нього. Закохані пари намагалися перестрибнути багаття разом, взявшись за руки. Вважалося, що після цього життя стане щасливішим, а любов – міцнішою. Молоді дівчата, які ще не зустріли свого судженого, на свято Івана Купала ворожили на любов. Вони сплітали вінки з польових квітів і трав та пускали їх у воду.
Саме купальські звичаї і обряди намагалися частково відтворити жителі мальовничого села Борщівка. За давнім звичаєм, у нашому селі вербу встановлювали на кожному кутку села чи вулиці, ніби змагаючись між собою: чия верба краща, чиї дівчата голосистіші. Багато дітей, молоді та людей старших років зійшлося ввечері біля сільського будинку культури. Діти та молодь водили хороводи біля чарівно-загадкової верби, яка була прикрашена різнобарвними квітами та цукерками. Дівчата співали жартівливі пісні, а хлопці запалювали купальський вогонь. До святкування охоче підключився народний фольклорно-етнографічний колектив «Борщовецькі молодички». У їхньому виконанні прозвучали старовинні купальські пісні нашої місцевості та більше десятка веселих та жартівливих народних пісень. Також гарно прикрасили свято дитячий танцювальний колектив с. Борщівка «Грація» (керівник Інна Маковецька)та юні солістки Яна Магдич, Юлія Серпевська, Марійка Оксенюк, Надійка Карпюк. Ведучими свята були Тетяна Барва та Яна Магдич.
Під час святкового дійства дівчата охоче частували гостей варениками з вишнями та малиною, порічками та смородиною, а хлопцям були вареники з сюрпризами. Лунав веселий сміх…
Віють вітри з-під макітри
Вареники дмуться,
Як згадаю про сметану,
Аж губи трясуться.
Не обійшлося наше святкування і без Купала, який був у нас у вигляді солом’яного діда у крислатому капелюсі. Саме від нього у захваті була уся присутня малеча. До святкування були запрошені і люди старшого віку, які охоче приєдналися до молоді зі своїми піснями. Як приємно було чути старовинні пісні, що нагадали минувшину, а діти під ці пісні кружляли навкруг верби. Було і стрибання через вогнище, і гуморески. У кінці свята вербу, за традицією, поламали, рознісши віти по домівках, щоб огірки родили. Кожна родина поверталась до дому з хорошим настроєм від того, що живе наше село і не вмирають його хороші обряди, до відтворення яких долучилися педагог-організатор школи Антоніна Романівна Саврак та завідуюча бібліотекою Лідія Іванівна Козак.
Хочеться сказати, що свято Івана Купала символізує духовне єднання людини із природою, освячує почуття молодих сердець. І люди в це вірили, а з цією вірою оживала їх надія на краще майбутнє. Тож цінуймо та не забуваймо традицій та звичаїв наших предків.
Староста с. Борщівка
Тамара Іванівна Табас
