Великі Кусківці

Село Великі Кусківці знаходиться за 13 км від райцентру, 65 км – від обласного центу, 38 км – від Кременця.

Наприкінці ХІХ століття  тут налічувалось  144 двори, й мешкало 802 жителі.Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, у Великих Кусківцях проживав 731 мешканець, а станом на01.01. 2007 року – 690.

Уперше в писемних історичних джерелах населений пункт згадується в 1648 році як володіння князів Вишневецьких під назвою Кутиківці.

В церковних документах датованих 1874 роком виписаний священиком В.Германевським, село значиться як Великі Коськівці, а в церковних документах за 1920 рік – як Великі Кусківці.

На початку ХІХ століття населеним пунктом володів поляк за походженням граф Ржевуський. Пізніше село перейшло у власність пана Мілевича, теж поляка.

Господарський розвиток В.Кусковець в першій половині ХІХ столітт гальмувався кріпосницькими порядками.

З роками чимало кусків чан, отримавши земельні наділи, будували на них хати, переселялись туди і заводили власне господарство. Так зявилась вулиця Фільварок, що своєю назвою завдячує близькому розташуванню до панського маєтку, який розкинувся на площі кількох гектарів та з обох боків омивався водами річки.

У роки Першої світової війни частину чоловіків мобілізували до  царської армії.

В селі постійно проводилися збори продовольства та фуражу на потреби фронту.Для цього використовувалась вузькоколійна залізниця, збудована в 1916 році, що пролягала поблизу Великих Кусковець. Вона функціонувала до 1920 року.

У великих Кусківцях до 1943 року проживав поляк пан Поплавський їз сімєю. Він володів  20 га землі, належав до дрібної польської шляхти й похвалитися великими статками не міг, адже деякі селяни мали вдвічі більші наділи, ніж Поплавський. Його маєток був розташований на території теперішнього господарського двору ПСП "Хлібороб".

Панський палац в селі ХVІ століття (не існує з 1917 р). 

Хоча в селі проживало не більше двадцяти родин греко-католицького віросповідання, тут за часів Польщі збудували греко-католицьку церкву,яка діяла до 1954 року. Згодом в її приміщені влаштували колгоспний зерносклад, а невдовзі розібрали і збудували новий зерносклад. У 30 – х роках ХХ століття розпочалося, а в 1937 році закінчилося зведення нової православної церкви. Будівництво здійснювалося за кошти парафіян, в тому числі і навколишніх сіл. Богослужіння у храмі проводилося до 1962 року, коли радянська влада закрила церкву. Знову її відкрили на свято Михайла у 1988 році. Великокусковецька церква Архістратига Михаїла функціонує й нині.

Деревяна Свято Михайлівська церква (1818 -1934рр.) та їх прихожан. Світлини невідомого автора кінця 1920-х - початок 1930 -х рр.

Освячення новозбудованого храму на честь Артистратига Михайла (УГКЦ) о М.Чернецький

Іконостас Артистратига Михайла у новозбудованій церкві. Перенесений із старої (деревяної) церкви. фото невідомого автора в день освячення храму на свято Петра та Павла1937 рік. Ліворуч настоятель Микола Скрипник

Не оминула села і німецька окупація. Влітку 1941 року німці вступили у Великі Кусківці. З розповідей старожилів відомо, що місцеві жителі, зустрічаючи окупантів в центрі села, давали їм хліб, молоко, сало, яйця.

Історія села певним чином пов’язана з іменем радянського письменника М. Островського, адже тут проживала його двоюрідна сестра К. Іваськевич. За свідченням очевидців, Микола Олексійович відвідував її. Тому місцевий колгосп, створений у жовтні 1949 року, до 1993 року носив імя Островського.

Чимало для розвитку села зробив Г.Волянюк (1983-1998 рр.). За роки його керівництва збудовано сільський будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, асфальтована дорога. На початку 90-х років ХХ століття в колгоспі було : 16 машин, 7 комбайнів, 25 тракторів, 900 голів великої рогатої худоби.

Великі Кусківці електрифіковано в 1968 році, телефон до села підведенено в 1988 році, а в липні 2002 року, передусім завдяки організаторській роботі А.Д.Середи, населений пункт газифіковано.

У 1979 році в центрі Великих Кусковець побудували двоповерховий адміністративний будинок, на першому поверсі якого знаходились два магазини, в яких торгували продовольчою й промисловою групами товарів, а на другому – зараз пошта. Колись там було правління колгоспу.

У 1985 році у Великих Кусківцях збудовано медичний пункт.

Першу церковнопарафіяльну школу, якою завідував священик, у Великих Кусківцях відкрили в 1859 році. В ній працював один учитель. Школа давала тільки елементарну початкову освіту, навчаючи читати, писати, рахувати, а також церковного співу і Закону Божого. За кошти священика в 1895 році збудували просторий цегляний будинок, який тоді був одним з найкращих не тільки в селі, а й в окрузі (зараз це будинок священика).

У 20-х роках ХХ століття у Великих Кусківцях відкрили вже чотирикласну початкову школу.Мовою навчання та спілкування на перервах була польська, в дитячій шкільній бібліотеці переважала польська література, хоча вивчалась в закладі й українська мова.

У 1969 році у Великих Кусківцях почала діяти восьмирічка. А в 1973 році побудували нове двохповерхове шкільне приміщення, яке й сьогодні є окрасою та гордістю села. З 2006 року педагогічний колектив очолює Бондарець І.П.

У 2009-2010 навчальному році в місцевій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів навчається 82 учні, працює 16 вчителів. У приміщені навчального закладу розташований дитячий садок «Малятко», в якому виховуються 15 дошкільнят.

Національний (тепер державний) синьо-жовтий прапор України у Великих Кусківцях вперше у1991 році на сільському будинку культури вивісив А.В.Шевченко.

У 1987 році у Великих Кусківцях побудований сільський будинок культури. Сільська бібліотека з книжковим фондом понад 6300 примірників знаходиться в приміщені будинку культури.

Деякі жителі Великих Кусковець брали участь у виконанні так званого інтернаціонального обов’язку – в бойових діях на території інших держав: Гнатюк А.П.(Куба, нагороджений медалю «Учасник в операції «Анадир», Карибська криза, 1962 рік»), Солонина М.П. (Афганістан, нагороджений медаллю «Ветеран війни», «За бойові заслуги», «Воину-интернационалисту от благодатного афганського народа»).

Факти взяті із Історія Лановеччини. Історико-краєзнавчий нарис. - Тернопіль: Воля, 2011. - 620 с. Автор статті про Великі Кусківці Світлана Шевчук