Викривачам корупції. Статус викривача
Викривачам корупції. Статус викривача
Особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), – особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) іншою особою (частина перша статті 53 Закону). Суб’єкти, на яких поширюється дія Закону, визначені у статті 3 цього Закону.
При цьому слід враховувати, що посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції (частина сьома статті 53 Закону).
Таким чином, викривач – це особа, яка, по-перше, дізналася про порушення суб’єктом, на якого поширюється дія Закону, вимог цього Закону, по-друге, має обґрунтоване переконання, що інформація про порушення є достовірною, по-третє, повідомляє про це порушення.
! Звертаємо увагу, що особа є викривачем за умов, визначених у частині першій статті 53 Закону. При цьому жодних винятків щодо віднесення до викривачів тих чи інших осіб зазначена стаття не містить.
На який термін особа отримує статус викривача
Статтею 53 Закону не визначено термін, на який особа отримує статус викривача. Отже, на викривача поширюються гарантії захисту, передбачені частинами другою та третьою статті 53 Закону, у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог цього Закону іншою особою, незалежно від дати такого повідомлення.
Чи втрачає особа право на передбачений статтею 53 Закону захист у разі спростування наведених у її повідомленні фактів
У частині першій статті 53 Закону не визначено умовою, за якої особа є викривачем, підтвердження викладеної у її повідомленні інформації про порушення вимог цього Закону іншою особою. Таким чином, у разі спростування наведених у повідомленні викривача фактів особа не втрачає право на передбачений частинами другою та третьою статті 53 Закону захист.
Механізм підтвердження для керівника органу факту, що працівник цього органу став викривачем і на нього поширюються гарантії, передбачені частиною третьою статті 53 Закону
Особа віднесена Законом до категорії викривачів, якщо вона повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою, за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною. При цьому Закон не містить додаткової умови щодо підтвердження факту повідомлення про порушення вимог цього Закону іншою особою.
Яким чином надається статус викривача
Згідно із частиною першою статті 53 Закону особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), – особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою. При цьому жодних винятків щодо віднесення до викривачів тих чи інших осіб зазначена стаття не містить.
Яких заходів слід вживати для забезпечення життя, житла, здоров’я, майна та права на працю викривача
Заходами щодо захисту викривача можуть бути:
- За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривача – звернення до правоохоронних органів;
- Для захисту трудових прав викривача:
- інформування керівника або роботодавця про законодавчі гарантії щодо захисту викривачів;
- попередження керівника або роботодавця про необхідність дотримання вимог абзацу першого частини третьої статті 53 Закону;
- інформування викривача про можливість звернення до відповідного суду.
На кого покладаються витрати для здійснення заходів щодо захисту викривачів
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 11 Закону, до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належить вжиття заходів щодо правового та іншого захисту осіб, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням.
Згідно із частиною другою статті 53 Закону за наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Отже, витрати, пов’язані із захистом викривача, не здійснюються, оскільки вжиття таких заходів є компетенцією відповідних органів. При цьому слід також враховувати, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може звільнити від сплати судового збору, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Чи можлива реалізація повноважень керівника стосовно переміщення по службі підлеглого працівника, який є викривачем, якщо таке переміщення викликане інтересами роботи (служби) та здійснюється відповідно до положень, визначених нормативно-правовими актами, і не пов’язане з діяльністю викривача
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 53 Закону особа або член її сім’ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.
Таким чином, особа не може бути піддана з боку керівника або роботодавця вищевказаним негативним заходам впливу або загрозі їх застосування виключно у зв’язку зі здійсненим повідомленням, а саме у разі наявності причинно-наслідкового зв’язку між її повідомленням та підданням негативним заходам впливу або загрозі їх застосування.
Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області
