Знахідки на горищі
З розповіді шанованої Марії Іванівни Козачук (з роду Петросюків), я дізнався, що у неї на горищі власної оселі знайдено два художні полотна. Під час огляду виявилося, що одне з них – портрет подружжя її дідуся Симона Івановича та бабусі Тетяни Самойлівни Петросюків. Відомо, що дідусь по материнській лінії від роду Речманів, членом сім’ї якої був відомий художник Мефодій Федорович, а бабуся від великої, талановитої родини Шандруків. Найцікавішим виявилося те, що автором (як було написано на звороті) полотна був Григорій (Георгій) Трохимчук. Як він потрапив у село Борсуки і хто він?
Старожилам відома сім’я на Лановеччині Буняків, які більше півстоліття проводили ремонтно-реставраційні роботи у церковних храмах. Як згадує у першому номері літературно-мистецького альманаху «Лан» від 2001 року Софія Буняк, відома патріотка і знавець літератури та мистецтва: «Григорій Трохимчук бував у нашому домі. Вони з моїм батьком малювали тоді разом дві чи три церкви в Лановецькому районі; Трохимчук писав тоді мій портрет». Бригада Буняків працювала не раз і в церкві святого Миколая у нашому селі, про що свідчить світлина, поміщена в книзі Ольги Стецюк «Благословенна Святим Миколаєм». Поруч із Максимом, Олександром, Савою та Іваном Буняками не випадково стоїть і С. І. Петросюк, адже майже все своє свідоме життя був церковним активістом і, маючи хист до малювання, допомагав бригаді. Можливо, з Григорієм заприятелювали, та бувши частим гостем у Симона Івановича, у 1949 році художник написав портрет господарів. Хоч Софія Буняк писала в цьому ж альманасі, що «...портрети не завжди вдавалися», але на цей раз, зі слів родичів Петросюків, вдався… Григорій (Георгій) Зосимович Трохимчук народився 6 травня 1911 року в невеличкому селі Оришківці, що поблизу міста Ланівці у небідній сім’ї, бо коли навчався у художньо-театральному інституті в м. Перемишлі, батько в скрутні часи продав частину свого майна. В основному, художник писав пейзажі рідного краю, який не покидав і любив. Полотна радо купувала здебільшого тодішня інтелігенція, та автор часто дарував їх селянам. Віриться, що ще не в одній оселі можна знайти його художні полотна.
Ще одне знайдене полотно з місцевим краєвидом, поки-що невідомого автора та періоду... Знаний художник-графік Вавіл Шандрук, знаючи почерк свого родича по материнській лінії, відомого художника 204- років ХХ сторіччя Мефодія Федоровича Речмана, твердить, що це робота раннього періоду його творчості. Адже, народившись у селі Борсуки у травні 1877 року, він змалечку прагнув малювати. Успішно закінчивши Київську рисувальну школу, а потім Московське імператорське строганівське училище, одержавши диплом першого ступеня та звання «ученый-рисовальщик», Мефодій Федорович до кінця свого життя (у 1947 році помер) працює у м. Дружківка, що на Донбасі. З-під його пензля з`явилося ще багато полотен, зокрема такі ікони, як «Святий Миколай», «Пророк Ілля», знаходяться досі у місцевому храмі, подаровані ним. Вірогідно, що наш земляк цей пейзаж з умовною назвою «Біля Горині» творив ще будучи студентом, коли відпочивав на канікулах…
З минулих часів, на радість шанувальників історичного минулого, з’являються не тільки долі сімей та родин, а й цінні речі, які розповідають охоче про історію свого життя та є частиною скарбниць нашого народу. Жаль, що у місті Ланівці зник у 90-х роках ХХ століття краєзнавчий музей – берегиня минулого для майбутніх поколінь.
Григорій Волянюк
с.Борсуки 8 січня 2020 року
