Після постачання товарів/послуг відбувається прощення заборгованості покупця: дії в обліку з ПДВ
Підпунктом 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
передбачено, зокрема, що безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими
не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення,
або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо
компенсації їх вартості.
Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовані главою 50 Цивільного
кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі −ЦКУ).
Відповідно до статті 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення
(прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх
осіб щодо майна кредитора.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є
операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване
на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з
постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом
якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в
банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають
постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними
грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата
товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання
товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі
відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника
податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної
декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно
до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує
факт постачання послуг платником податку.
Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з
постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку
зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням
кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що
базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником
особи відповідно до вимог Закону України 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про
електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному
реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни. При цьому
податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а
також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних
послуг як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється
будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд
цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при
поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових
зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному
коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в
порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається
виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків,
нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ,
протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у
тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій
у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі
товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у
межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного
податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані
операції протягом такого звітного податкового періоду.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для
нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний
нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до
п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і
зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову
накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з
ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015
року, – якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до
складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи
призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних
ПДВ операціях, у тому числі в негосподарській діяльності платника податку.
Таким чином, у разі, якщо платником податку було відвантажено товари/надано
послуги, то на дату такого відвантаження/надання у постачальника виникають податкові
зобов’язання з ПДВ та обов’язок скласти та зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову
накладну за операцією з постачання таких товарів/послуг. Така зареєстрована в ЄРПН
податкова накладна є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до
податкового кредиту.
Якщо такі товари/послуги не були оплачені покупцем, а заборгованість за такі
поставлені товари/надані послуги постачальником прощається, то таке прощення
заборгованості не є підставою, визначеною п. 192.1 ст. 192 ПКУ, для коригування
постачальником податкових зобов’язань та складання розрахунку коригування до податкової
накладної, складеної на дату першої події за операцією – відвантаження товарів/надання
послуг.
Зважаючи на те, що у разі прощення постачальником заборгованості за такі
товари/послуги оплата за них покупцем не здійснюватиметься (тобто вони фактично
отримані покупцем на безоплатній основі), то у податковому періоді, в якому відбувається
списання кредиторської заборгованості за такі отримані та не оплачені товари/послуги,
платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з
використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ (оскільки ПДВ у складі вартості
отриманих товарів/послуг покупцем постачальнику фактично сплачено не було).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
