Чи передбачено компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця?
Компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку із
створенням нового робочого місця, передбачено Порядком компенсації роботодавцям
частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця (далі – Порядок
компенсації єдиного внеску роботодавцям), та Порядком компенсації суб’єктам малого
підприємництва фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові
робочі місця (далі – Порядок компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва),
які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2023 року № 338.
Відповідно до п. 7 Порядку компенсації єдиного внеску роботодавцям, його дія
поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які:
створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом
укладення трудового договору;
протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою,
працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати
в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.
Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 7 Порядку
компенсації єдиного внеску роботодавцям, він має право протягом наступних 12 місяців на
компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відс. суми нарахованого єдиного внеску за
відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної
плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу.
При зменшенні штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці
роботодавець втрачає право на компенсацію.
Згідно з п. 2 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва,
його дія поширюється на роботодавців, які одночасно: є суб’єктами малого підприємництва;
створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних
шляхом укладення трудового договору.
Право на компенсацію у розмірі фактичних витрат має роботодавець, який
працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням
центру зайнятості зареєстрованих безробітних (п. 3 Порядку компенсації єдиного внеску
суб’єктам малого підприємництва).
Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою
компенсації за нього один раз на п’ять років за умови, що він у відповідному п’ятирічному
періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій,
передбачених Законом України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість
населення» (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації
безробітного) (п. 4 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).
Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування
зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців
упродовж наступних двох років (п. 6 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого
підприємництва).
Пунктом 9 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва,
зокрема передбачено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація,
до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування з підстав, передбачених п. 1
частини першої ст. 36 (припинення трудового договору за угодою сторін) або п. 1 частини
першої ст. 40 (розірвання трудового договору у випадку змін в організації виробництва і
праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства,
установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) Кодексу законів про
працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII, сума виплачених коштів повертається у
повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з
інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його
робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за
направленням центру зайнятості до закінчення дворічного строку.
Виплата компенсації зберігається у разі, коли інший зареєстрований безробітний
працевлаштований на місце звільненого працівника у строк, що не перевищує 60
календарних днів.
Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно з
дати працевлаштування першого безробітного, враховуючи строки виплаченої компенсації
та перерви між працевлаштуванням безробітних.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
