Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення щодо встановлення меморіальних дошок загиблим військовослужбовцям с.Великі Кусківці та с. Синівці .
Інформаційне повідомлення
про проведення громадського обговорення щодо встановлення меморіальних дошок загиблим військовослужбовцям Арабському Володимиру Богдановичу, Гуцалу Олександру Івановичу с. Великі Кусківці та Машті Юрію Ростиславовичу с. Синівці.
- Ініціатор громадського обговорення: Борсуківська сільська рада
2. Організатор громадського обговорення
Робоча група з питань організації громадських обговорень, утворена розпорядженням сільського голови від 12 березня 2025 року № 52-ОД щодо встановлення меморіальних дошок загиблим воїнам села Великі Кусківці та Синівці провела 20 березня 2025 року засідання, на якому розглянула звернення старости Великокусковецького старостинського округу Раїси Шелест та біографічні довідки: Арабського Володимира Богдановича,Гуцала Олександра Івановича, Машти Юрія Ростиславовича.
Вирішили оприлюднити на офіційному сайті Борсуківської сільської ради інформаційні матеріали щодо встановлення меморіальних дошок загиблим військовослужбовцям та поставити на громадське обговорення даний проєкт (протокол №1 засідання комісії з питань відкриття меморіальних дошок загиблим військовослужбовцям с. Великі Кусківці та с. Синівці).
- Пропозиції та обґрунтування щодо відкриття меморіальних дошок загиблим воїнам в селі Великі Кусківці та селі Синівці.
Увічнення пам’яті полеглих воїнів нашої громади, які віддали життя у боротьбі за незалежність України. Біографічна довідка:
АРАБСЬКИЙ ВОЛОДИМИР БОГДАНОВИЧ
(позивний «Бардак»)
18.12.1972 – 06.06.2023
Молодший сержант, старший водій автомобільного відділення 2-го гаубичного артилерійського взводу 3-ї гаубичної артилерійської батареї.
Народився 18 вересня 1972 року в с. Великі Кусківці Лановецького району Тернопільської області. В сім’ї Богдана і Анісії Арабських. Подружжя виховувало двоє дітей: сина Володимира і доньку Інну. Зі слів мами Володя зростав допитливим, щирим, дружелюбним. Багато читав художньої літератури на військову тематику. Мріяв стати військовим. Багато допомагав батькам по господарству, розбирався в техніці, умів з нічого зробити щось. Робити умів все: куховарити , шити, ремонтувати техніку. Мав багато друзів.
У 1979 році пішов у 1 –й клас Великокусковецької восьмирічної школи Зі слів однокласників був старанним учнем, товариським, ділився останнім, нікого не кидав у біді, завжди приходив на допомогу.
Після закінчення школи навчався у Вишнівецькому ПТУ № 5, де здобув професію майстер сільського будівництва. Згодом працював в бригаді місцевого колгоспу. Військовим комісаріатом був направлений на навчання в Кременецьку автошколу де здобув спеціальність водія. В 1990 році був призваний на строкову службу в армію, яку проходив у м. Івано-Франківську,був зв’язковим. Після армії працював у органах внутрішніх справ м. Тернопіль. Пізніше заключив контракт і служив у Тернопільській аеромобільній бригаді (3 роки і 6 місяців). Після звільнення працював експедитором у фірмі « Елітпродукт». На будь-якій роботі Володимир був працьовитим, старанним, відповідальним , любив пожартувати з товаришами.
5 червня 2014 року брав участь в бойових діях АТО ,де перебував 2 роки і 6 місяців. Визволяв Херсонщину м. Чаплинка. Після Херсонщини утримували позиції поблизу м. Волновахи і м. Мар’янки Донецької області, а далі була Луганська обл. Ніколи не ховався за спинами побратимів. Виконував небезпечні завдання. Для нього була Україна – понад усе! Після мобілізації привіз додому прапор і повісив на видному місці і просив не знімати , це спогади про не найкращі героїчні часи його життя. На бойовому стягові повісив свої медалі заслужено отримані за участь в АТО.
25.02.2022 року був призваний в 45-у артилерійську бригаду м. Івано- Франківська. Мужньо і героїчно визволяв Херсонщину, де отримав дві контузії, після Херсонщини утримували позиції під Бахмутом. В одному із боїв отримав травму голови і контузію. Вірний військовій присязі та українському народу, Володимир мужньо виконував свій обов’язок за вільне і мирне майбутнє України.
Помер 6 червня 2023 року в госпіталі від поранень в Сумській області Конотопського району м. Кравовець.
Поховали героя в рідному селі Великі Кусківці. Завжди залишиться а пам’яті односельців усміхненим, веселим товаришем, гідним сином України.
За бойові заслуги був нагороджений чотирма медалями:.
Три медалі «Учасник АТО»
Медаль « Ветеран війни-учасник бойових дій»
Слава Україні!
Героям слава!
МАШТА ЮРІЙ РОСТИСЛАВОВИЧ
(позивний « Мачете»)
07.12.1986 – 18.06.2023
Водій 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу 2-го десантно-штурмового батальйону
Народився Юрій 7 грудня 1986 року в с. Студенка Дубенського району Рівенської області. Зростав молодшим сином у сім’ї, мав двох братів та три сестри. Допомагав по господарству, ріс добрим, та чуйним хлопчиком. Був активним і товариським.
Середню освіту здобув у Студянській школі І-ІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Кременецького професійного училища № 6, там здобув професію «муляр пічник-штукатур». Там же під час навчання Юрій познайомився з своєю майбутньою дружиною Оксаною.
Після одруження 4 листопада 2006 року , молода сім’я переїхала на постійне проживання в рідне село дружини с. Синівці Кременецького району, Тернопільської області. З великим нетерпінням чекали народження першої дитини: донечки Оленки. Працював Юрій на будівництві. Переїхавши жити в чуже село він швидко знайшов друзів. Завжди старався допомогти, нікому не відмовляв, був надійним та чуйним.
20 вересня 2017 року в сім’ї народився син Владислав, цьому щастю не було меж, адже кожен чоловік мріє про сина. Юрій був не байдужим до всього , що відбувалося в селі, завжди приєднувався до громадських робіт. Так і цього разу сталося, коли розпочалася війна, з друзями та сусідами активно зводив блок пост, щоб не пустити ворога. Щоб боронити рідних записався в тер оборону.
Призвали Юрія до лав ЗСУ 15 вересня 2022 року. Пройшовши навчання, був відправлений на Донеччину, там побратими дали йому позивний «Мачете». Виконував обов’язки водія 1–го розвідувального відділення розвідувального взводу 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А 0224.
Життя Юрія обірвалося 18 червня 2023 року в районі населеного пункту Новомихайлівка під час виконання бойового завдання.
Поховали героя в селі Синівці, де проживав з дружиною і дітьми. Пам’ять буде жити вічно у серцях рідних та односельчан.
Слава Україні !
Героям слава !
ГУЦАЛО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
(позивний «Малий»)
04.03.1999-17.06.2023
Водій 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу
1-ї стрілецької роти, старший солдат
Народився 04 березня 1999 року в с. Великі Кусківці Лановецького району на Тернопільщині.
Саша зростав спокійним, добрим та кмітливим. Він був найменшим та найулюбленішим сином у сім’ї Гуцалів. Дві старші сестри піклувалися і любили брата. А сам він дуже любив дідуся Григорія, який возив його кіньми у дитячий садочок.
У 2005 році пішов хлопець у 1 клас Великокусковецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Зі слів першої вчительки Оксани Володимирівни, Саша був старанним учнем, слухняним, наполегливим, дружелюбним та щирим. А ще дуже працьовитим…уже в юнацькому віці допомагав батькам орати, сіяти та збирати урожай.
Після закінчення школи навчався в Лановецькому училищі на тракториста-машиніста та водія автомобіля. Він був хорошим студентом, добре розбирався в техніці.
21 квітня 2019 року був призваний на строкову службу, яку проходив в м. Києві у Центрі забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ.
Початкову військову підготовку пройшов у м. Десна. За час проходження служби на посаді діловода відділу інформаційних систем зарекомендував себе з позитивного боку: порядним, дисциплінованим військовослужбовцем.
У жовтні 2021 року, під час демобілізації зі строкової служби в запас, був нагороджений іменним годинником від Міністра Оборони України.
У Саші було багато друзів, з якими він полюбляв грати теніс, а найбільше – у футбол.
Після служби працював хлопець механізатором в агрофірмі «Горинь». Зі слів керівників тракторної бригади був відповідальним та працьовитим і дуже старанним.
Війна перекреслила всі його задуми та мрії. В перший день повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Олександр отримав повістку. 25 лютого 2022 року був мобілізований в 105 бригаду, 85 батальйон територіальної оборони. Майже 8 місяців проходив службу на території Кременецького району, за що отримав подяку від Шумського міського голови і командира роти.
19 жовтня 2022 року їхня частина була прикомандирована до 110 бригади в Запорізьку область. В цей час там велися запеклі бої…Хоч він був зовсім молодий, але мужньо і героїчно виконував поставлені бойові завдання.
У березні 2023 року перебував у відпустці у рідному селі, відвідав школу, поспілкувався з учнями та вчителями …не хотів повертатися у пекло війни…. ніби відчував, що більше не повернеться додому.
Відданий військовій присязі на вірність українському народові, захищаючи свободу і незалежність України, Малий мужньо виконав військовий обов’язок.
Загинув 16 червня 2023 року під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Левадне Запорізької області. Усе село зустрічало тіло Героя на колінах, трьохкілометрова дорога додому була встелена квітами.
Похоронили Героя на кладовищі у рідному селі. На фотографії молодий, красивий юнак, світла дитина, якій навіки 24 роки.
Не можуть змиритися з втратою сина його батьки. Вони пишаються своїм сином, його мужністю та відвагою у захисті батьківщини.
За бойові заслуги Олександр був нагороджений медаллю «За службу українському народу» та медаллю «Ветеран війни».
Вічна пам'ять та слава Герою!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
ВОНИ У НАШІЙ ПАМ’ЯТІ, У НАШИХ МОЛИТВАХ
4. Мета громадського обговорення: врахування думки мешканців с. Синівці та с. Великі Кусківці Борсуківської територіальної громади щодо прийняття рішення про встановлення меморіальних дошок загиблим військовослужбовцям: Арабському Володимиру Богдановичу, Гуцалу Олександру Івановичу, Машті Юрію Ростиславовичу.
5. Строк проведення заходів з громадського обговорення: громадське обговорення у формі електронної консультації проводиться з дня оприлюднення зазначеного інформаційного повідомлення і до 03 квітня 2025 року включно.
6. Поштова адреса та адреса електронної пошти, строк і форма для подання пропозицій (зауважень): пропозиції (зауваження) подаються на адресу електронної пошти: borsuky.sr@gmail.com до 03 квітня 2025 року включно.
Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає. Юридичні особи подають пропозиції у письмовій формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження. Анонімні пропозиції не розглядаються.
7. Місцезнаходження та адреса електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення:
вул. Шевченка, буд. 3, с. Борсуки Кременецького району, Тернопільської області, 47412, тел/факс (03549) 4-41-42, e-mail: borsuky.sr@gmail.com.
8. Прізвище та ім’я особи, що проводить заходи громадського обговорення: голова Комісії - Важельська Тетяна Василівна.
9.Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення: до 10 квітня 2025 року на офіційному сайті Борсуківської сільської ради.
